Існує багато методів синтезу діоксиду олова SnO₂, зокрема золь-гель та осадження. Проте ці методи не дозволяють регулювати фізико-хімічні властивості в широких межах на етапі синтезу. Як правило, отримані зразки є переважно мікропористими. З іншого боку, для ефективного використання діоксиду олова в сорбційних процесах потрібна мезо-макропорувата структура. Механохімічна і мікрохвильова обробки можуть бути використані для усунення зазначених вище недоліків. Тому метою цієї роботи було вивчення впливу механохімічної і мікрохвильової обробок на фізико-хімічні та сорбційні властивості SnO₂, отриманого шляхом гетерогенного осадження.

SnO₂ гелі та ксерогелі були отримані шляхом гетерогенного осадження з використанням розчину аміаку. Механохімічну обробку сухого ксерогелю, а також вологого гелю проводили на повітрі (суха МХО) та у воді при 300 об/хв протягом 0.5 год з використанням планетарного кулькового млина Pulverisette-7. Вихідний вологий гель був підданий мікрохвильовій обробці протягом 1 год за допомогою реактора високого тиску «NANO 2000». Для характеристики вихідних та модифікованих зразків використовували рентгенофазовий аналіз, диференційно-термічний аналіз, ІЧ-спектроскопію з Фур’є перетворенням, адсорбцію-десорбцію азоту. Сорбційні властивості досліджувалися в процесі сорбції іонів U(VI), Cs(I) та Sr(II).

Вихідний зразок відповідає складу оксогідроксиду олова з брутто формулою Sn₃O₄(OH)₄. При модифікуванні відбувається часткове видалення структурних -ОН груп. Вихідний зразок характеризується високими значеннями питомої поверхні та високим вмістом мікропор. Значення питомої поверхні, загальний об'єм пор та розміри мезопор збільшуються в результаті механохімічної і мікрохвильової обробок. Особливістю механохімічної обробки сухого ксерогелю у воді є утворення вторинної поруватості, що представлена мезо- та макропорами.

Сорбційна ємність у найбільш оптимальних умовах для сорбції іонів U(VI) (рН = 5–6, без фону, катіонні форми іонів урану) для вихідного зразка становила 0.82 мг-екв/г UO₂²⁺. Механохімічна та мікрохвильова обробки приводять до різкого збільшення сорбційної ємності оксигідроксиду олова по відношенню до іонів U(VI). Найбільший ефект спостерігався при механохімічній оборобці вологого гелю, сорбційна ємність (А) цього зразка збільшилася майже в три рази, тоді як коефіцієнт розподілу K_d збільшився майже в 70 разів. У разі сорбції на фоні 0.1М NaHCO₃ (рН = 8, модель «блочних» вод Чорнобильської АЕС) сорбційна ємність (А) зразка після механохімічної обробки вологого гелю збільшилася на 43 %, у порівнянні з вихідним зразком, від 0.31 до 0.43 мг-екв/г UO₂²⁺.

Таким чином, модифіковані зразки можуть видаляти з розчинів як катіонні, так і аніонні форми U(VI). У той же час, було виявлено, що механохімічна і мікрохвильова обробки негативно впливають на сорбцію іонів Cs(I) та Sr(II), у порівнянні з вихідним зразком.